Я щойно з грози. Я йшла повільно і стримано і відчувала, як спочатку величезна крапля впала на руку, наступна - пробралась крізь волосся глибше, ближче до шкіри і примусила здригнутись. А потім було кілька сотень крапель, які святкували мене, а я чемно йшла поряд з дощем, ловила очима блискавку і вухами грім і шалено хотіла плакати, як дощ. Це мені так і не вдалось.........
Ромео, ти думаєш, що від того, що ти написав "не сумуй" щось зміниться? Добре тобі, що ти так думаєш. Насправді все так, як було задумано. Так-так.
Мені набридло просто дозволяти себе любити - я хотіла любити. Тепер я матиму таку можливість неодмінно. Але чи ти дозволиш? Чи вистачить в тебе часу і на мене? Ти якраз та людина, якій на день народження потрібно дарувати час. Шкода лише, що я цього не можу зробити, бо не всесильна....