[500x336]
Снився сон.
Тиха гладь моря і корабель. Я чекала його на березі. Я дивилась, як він повільно наближається і кипіла всередині очікуванням чогось нового. Корабель максимально наблизився до берега і я відчула потяг і внутрішній голос, що це - моє, що я повинна ступити на борт. Але раптом з"явились зовнішні голоси, які переконували в протилежному, знайомі голоси людей, яких люблю, незнайомі голоси, які вперше чула, казали: "Не варто! Куди ти? Залишайся!"
У сні я впевнено пішла за голосом внутрішнім, я ступила на корабель і в мені розцвіло таке почуття перемоги і величі, такий стан впевнености....

Я встала, я сходила на пару (так, лише одну!), але я досі не прокинулась.
Бо в реальному світі я ще досі сиджу на березі і чекаю на свого корабля.