Темінь розчиняється в туманній ніжності,
В тиші передвранішній гаснуть ліхтарі
І в холодній світанковій вічності
Блякнуть зорі у очікуванні денної зорі.
Ти тихо спиш зі мною поряд.
І мої сни сплітаються із дійсністю.
З тобою тепло і безмежно холодно,
А в серці в мене так багато ніжності…
Аж через край. Та нікому віддати…
Розтане ніжність, і поблякнуть зорі,
І ти розтанеш із приходом дня.
Я буду захлинатися любов’ю.
Одна.

5 березня 2008