Добре, коли весь твій день розписаний по хвилинах, і від повної зайнятості "нема коли вгору глянути". Тоді з"являється відчуття заповненості буття, користості, а головне твоєї потрібності в цьому світі. А погано, коли часу повно. Тоді в голову лізуть різні думки нехороші... І відкараскуватись від них вже нема сил...