Двома постами нижче я обіцяла розповісти про враження від перебування в Вінниці. Розповідаю…
Залізничний вокзал в променях ранкового сонця… Далі – вулиці, утопаючі в зелені. Багато лип. Київ – місто каштанів, Вінниця – місто лип, я б так сказала. Трохи пізніше дізналась: Вінниця – з старослов’янської означає фруктовий сад, виноградник. Дивної краси річка – Південний Буг. Верби, що миють своє гілля в воді, на воді – латаття…
Життя там тече тихо і розмірено. Тільки в одному місці побачила новобуди. Трохи розчарувало… До речі, всі багатоповерхівки з білої цегли. Цікаво, чому тільки з білої?
Україномовне населення, всі бігборди на вулицях – теж українською. Надихає…
Вперше побачений справжній ліс. Дерева високі-високі. Здається, в нас вони не ростуть такими високими. А на гіллі – омела. Теж ніколи до цього не бачила.

От такі мої враження про Вінницю. А їздила я туди на студентський зліт :)

До речі, саме перебування в Вінниці надихнуло мене написати цей і попередній пости українською мовою. Не знаю, може й далі українською мені писати?:)