Сесіяяя.
Це водночас так приємно і нестерпно розтягнуто.
Ми приїхали додому десь о третій.
А вже на сьому поїхали в коледж, бо ж завтра треба виставляти екзаменаційні на малюнок та живопис.
Планували посидіти до десятої - одинадцятої.
Усе наше малювання розтягнулось до пів на шосту ранку...
Це була дивна ніч.
В коледжі після оо.оо починається зовсім інше життя ніж зазвичай.
Ароматичні паличкі, хлопці в домашніх тапках та шортах, звідкілясь з*являється класична гітара та ті, хто вміють на ній грати...
Після десятої дівчина-дитина, Яло та Наві поїхали додому.
А ми з Амідом залишилися.
НІч - то самий час малювати.
Я зрозуміла чому люди ночами живуть в коледжі.
Там атмосфера наповнюється духом якихось гіпі.
серед ночі приїхали Єндрю та Рат.
НІч видалась без хвилини сна.
Зранку ми з Амідом пішли на зупинку, і неддочекавшись маршрутки двинули пішки ще 3-4 зупинки..
ми співали щось відоме нам одним, гвалтували сонне місто та голосно сміялися в ранкову тишу.
Коли ми таки сіли в маршрутку не під своїм номером, якась дівчина подарувала мені велику рожеву квітку, зацікавилась значком Че на моїй сумці та сказала хлопцям щоб не зайобували мене, бо я творча людина і нагадую їй Рата. Я запитала, чи не Рата за Фамілією К-Ц? Вона відповіла, що саме його.
Того самого, з котрим ми всю ніч просиділи в коледжі.
Я не знаю до чого трапляються в житті такі перехрестя, але здається, що це не просто так, і колись всі шмати "невідомо_чому_так_трапилось" об*єднаються в глянцевий пазлик.
Але обов*язково якогось кутика невистачатиме.

Швиденько завітавши додому, я вхопила всі свої малюнки та поїхала назад до коледжу.
Звісно ж ми отримали добрі оцінки, але це зовсім не вижливо, порівняно з відчуттям цієї нічі.

Повернувжись все ж таки ДОДОМУ я заснула на 5 годин а потім пів нічі вчила пласт анатомію.
Прокинувшись вранці я знов її вчила - намагалася запхати собі всі ці назви в голову або хочаб просто зосередитись на усіх косих-м*язах-живота-дельтах-трапеціях-мищілках-відростках-впадинах-вирізках-апонєврозах та ін.

Іспит мені поставили за красиві сині очі.
Я так нічого і не запхала собі в голову.
ТА й не треба!

---------------------

А сьогодні ввечері ми з сестрою віднесли маленького морського свінюшка її хлопцю.
Його день народження.
Як від серця відривала маленьку тваринку..
Ми усі її вже встигли покохати, а вона нас
Що нам тепер робити? =(

--------------------

Мені нотаріально дозвонили робити загран до повнорічча.
Я вже відчуваю запах зустрічі, до котрої чекати мільйони секунд.