Настроение сейчас - захоплена

Поки що початок моїх замальовок з подорожі по Україні.Проїхавши за два тижні Украйну від Києва через Ужгород до Одеси,трохи навіяло...


Львів – як завжди, європейська архітектура, дух міста. Приходить порівняння – Львів і Одеса, два міста за своєю специфічною атмосферою, що і робить їх схожими, хоч і зовсім різні по суті. Бруківка на вулицях, дворики – у Львові спокійно і прибрано ,звична білизна на мотузках, в Одесі – гучно і трохи по розгільдяйські, але та сама бруківка і та сама білизна. Це дивне відчуття мною обох цих міст важко передати словами. Чи не єдині настільки антагоністичні в усіх сферах, але такі схожі. Західна Україна, що завжди була центром усіляких націонал-патріотичних рухів та віянь. А Одеса в цьому відношенні гостро критична, бандерівців тут не люблять страшенно, хоча кожен вкладає в це слово щось своє.
Одеса – свобода і свято, Львів - велич і спокій. Львів дивує і заспокоює, Одеса теж дивує, але бентежить. Львівські кав’ярні, Гамбрінус та пиво з рибою в Одесі.
Львіські бабусі, що будуть годинами с тобою балакати і запросять на каву ледь знайомих людей. А ці яскраві одесити, що своїми порадами з будь-якого приводу достануть всіх. Останній випадок під час збирання мідій на одному з пляжів Одеси, коли зовсім не знайомий дядько годину намагався навчити нас того, що ми і так вміли. « Да Вы,молодой человек, ничего не знаете»…..