Скоро вечір;одинокий лист,даний нам вітром,пролітає повз мене.
Він більше сюди не повернеться,не повернусь,мабуть,і я.
Бо навіщо?-Моє кохання,як той жовтий лист,
Він може впасти тільки до твоїх ніг.

Можливо завтра ти пройдеш біля міста нашої зустрічі.
Можливо побачиш мій останній дарунок нашому коханню.
Якщо вітер не розвіє квіти,не чіпай їх,вони мертві.
Нехай вони лежать...
викликаючи хвилинки суму у закоханих,
Що проходять поруч...
[700x560]