[300x437]
Ти колись дивилася на себе у дзеркало, і тобі хотілось його розбити? Мені іноді так хочеться його розбити... Воно тичить мені ж у очі мій сум... мое відзеркалення мене лякае... воно нестерпне.. від нього хочеться закричати... Але мабудь все залежить тільки від мене... /наше детское счастье это все-таки дико.../... А на вулиці зараз лежить сніг, а мені так хочеться погуляти...Але там холодно... а йти й дрожати від холоду мені зовсім не хочеться.. Апатія... в меня апатія.... зараз лягу і не захочу більш вставати... Буду лежати поки спину не почне ломати.... А почне її ломати ще не скоро, так що лежати буду довго... Можно напроситися до брата у гості, взяти йго за руцю і піти з ним погуляти.... Поїздити по місту... І якось воно сумно....наче коли прокинулась настрій був кращий, а тепер, якось зіпсувався... і якого біса, питаеться? Робити йому нема чорго, тому настрою.. А ще можно сходити до прокату, взятти фільмів якихось.. подивитися... а то з нудьги померти можно...

Да.. Я думала я знаю украинский лучше.. Но ничерта подобного.. сама же обломалась.. Не знаю как перевести многие слова..Ладно... переживу как-то... Я была не самой примерной ученицей на уроках украинского языка.. А со скуки я наверное таки умру.... Нужно делать уроки.. А такая лень, что капец...

Я тут поняла, что скоро новый год, и вот сижу и думаю, что я я сделала за, пролетевший столь быстро, год.. Особенно ничего... Есть конечно некоторые достижения.. Но многие из них незначительны.. Вывод: почти весь год прожила в пустую... Печально.. От этого становится еще печальней... Блин, надо что-то менять в жизни.. Все слишком монотонно... Надо брать и ломать все былые рамки.. И ставить новые, более широкие и красивые... Такой себе ободок для живой картины....Осталось придумать, как это сделать так, что бы не навредить окружающему миру..