Ніколи б не подумав, що у такий холод хтось здатен вигулювати дітей в парку.
А вони гуляють. Радіюсь снігові. Ну й що, що мінус 20?? Три круги навколо майданчика - і вже зовсім-зовсім не холодно... Ну, а мене зігріває плащ та думки...
Знаєте, я б зараз із задоволенням сам побігав із цією малечею навколо горки цієї дитячої, але, боюся, дядьки менти мене зловлять і запроторять ген у дурку... Цей вітер з авіазаводу - щось неймовірне!! Але мене гріють ще й почуття...
Які почуття, старий? - відізвався Здоровий Глузд. - Це марно! Ти все прекрасно знаєш, сам не раз був у такій ситуації і бачив тих дівчат, що їх ти кинув... Не витрачай зусиль і навіть не мрій про це, бо буде боляче, надто боляче!!
Всупереч Здоровому Глузду підняла свій тендітний лук Мрія. - Ти ж не вимагаєш чогось великого по типу штампу в паспорті?? Як там співав Д.О.Щ. - "Так приємно просто торкатись долонь..." І цілком цього достатньо!
Здоровий Глузд перезарядив свої багатоствольні великокаліберні кулемети. - Ти сам знаєш, що недостатньо!! Тобі дівчина потрібна, чи подружка?? Ти вже доросла людина, тобі багато чого треба окрім теплих слів і ручки твоєї леді!!
Мрія не здавалася - Цього всього можна вимагати тільки якщо ти впевнений у своїх почуттях... На разі вони в тебе розпливчасті, як узор від морозу на склі...
- Слушно - погодився здоровий глузд...
І пішли вони за ручку далеко-далеко ген за обрій, залишивши мене наодинці...