Ти повернулася! А я вже й скучила...
Нічого не чула про ту аварію - жах який!

Вчора у Подробицях казали.. і ще десь. Нам відразу почали дзвонити родичі аби дізнатися як ми тут. Але нам ще "пощастило", вітер був у інший бік, тож не пощастило селам поблизу міста

Я теж уже скучила, хоч на дикій природі якось забуваєш про це життя, про інтернет, взагалі про усе, впиваєшся навколишньою чистотою та красою природи

Так, чула вже по радіо про цю біду. Зараз пишу статтю про ліквідаторів аварії на ЧАЕС, читаю їхні спогади - який же це жах! Ними просто прикривали катастрофу, кидали на смерть. Хай це більше ніколи не повториться!

А де ж розповідь і фотографії?!

santolina, ось http://pk.kiev.ua/country/2007/05/14/170037.html

Не хочеться про це писати, хочеться, щоб це все швидше минулося й не повторювалося. Та й до того ж немає в мене фоток. Я в цей день якраз повернулася з Карпат. А от про них розповідь обов'язково буде, щойно в мене будуть усі необхідні фотографії.

Ну що ти, я й мала на увазі Карпати!

OykuMan, дякую!

Завжди відчуваю біль на серці, коли чую, що таке стається. Саме гірше, що не можна повернути все назад, відновити. Результати таких аварій довго нагадують про себе, навіть наступним поколінням.

Все-таки сподіваюся, що люди відновлять своє здоров'я, і ніхто серйозно не постраждає.

Так, на жаль усе воно залишає слід. І нічим його не стерти. Зовні цього не видно, містечко у нас дуже гарно, воно усе потопає у зелені, у квітах (це теж до речі не просто так, рослини поглинають радіацію, тому їх інтенсивно насаджували в колишні часи). А от варто зайти до дитячого садка і запитати вихователя.. вона вам скаже, що 90 відсотків дітей на щось хворі.. це так жахливо і тяжко. Можливо колись усе зміниться..