Я думаю, ви не проти, якщо я напишу... Просто настрій хєровий...на письмо, як завжди, пробило... Ну скажіть, як людина може жити у світі, сповненому лицемірством та цілком зафаканим пафосом, яким ми дихаємо... Це неможливо, коли навіть твоя мати закінчена сука... А потім мене народ ще питає: " Кристя, ну почему ты такая стерва?"... А что я им отвечу?? Разве по-другому выживешь в этом мире?? Была б я не такой, какая я есть - на меня давно б наплевали и растоптали, как беззащитную мурашку... Так меня воспитала моя жизнь... По-другому в наше время жить на много тяжелее... И что самое прикольное - со мной никто не соглашается!!! Все говорят, что надо в первую очередь делать добро другим, а потом уже думать о себе...это бред...сейчас 21 век, уже не те времена, когда можно было о других думать... Сейчас на первом плане лишь собственное эго, собственное Я...

   А взагалі, більш за все я ненавиджу, коли мені в душу лізуть... Здавалось би, це добре, коли людям цікаво, що з тобою, вони хочуть тебе підтримати... Але чи відверто вони це роюлять?? Чи дійсно вони бажають допомогти?? Знаєте, мені прикро, але останнім часом я взагалі нікому довіряти не можу... Лише Христі (ШнуРЕНЦИЯ) та Олі...і все...гггг...смішна я ...було б кому довіряти, блін...здається, цілий світ навколо, а довіряти нема кому... Всім просто потрібна нова інфа для перетравлення, для нових пліток, а твій душевний стан загалом нікого ні цікавить... Яка там підтримка??

...люди, не лізьте в душу,

Щоб там гадити й плювати...

                                                     (Тартак.)