Якось неправильно постійно виходить.
Як було в соєму класі? Одна моя подруга - Софі, зазвичай мала чудові ідеї щодо розв'язування задач з фізики, інша - Іра, мала сильнішу теоретичну базу ніж я. Але вважалось що найкраще фізику знаю я. Чому так?


Я не знаходжу у собі оригінальності. Немає нічого, що я би робила краще ніж інше. Немає нічого, по чому можна вирізнити мене серед моїх друзів. Я серединка на половинку. А ще лицемірка. Напевно єдине що я можу трошки краще ніж інші, так це пристосовуватись. Я знаю що, коли, кому і як сказати, щоб мені було добре. Я кажу людям те, що вони хочуть почути.

Я намагаюсь бути комунікативною і активною. Напевно у мене виходить, якщо у мене стільки знайомих. Але це чомусь несправжнє.

Дуже неприємно усвідомлювати себе пустою. Дзеркалом. Воно віддзеркалює все, але саме воно безіндивідуальне. Я все-таки не зовсім дзеркало, у мене є індивідуальність. Але що в мені особливе? Я не хочу бути посередністю.

Може я просто не знайшла?... Значить буду шукати.