Життя така смішна штука... Смертельно смішна. Дії людей, їх думки, їх бажання. Як це деколи безглуздо. Безглуздо і смішно. І в той же час серйозно і зрозуміло.

Дивлячись на щось, ми думаємо, надіємось що те, на що ми дивимось - реальне. Яка гарна ідея висловлена в "Матриці". Якщо все навколо - сон, то чи не значить це тоді, що і життя - це сон. Ми всі спимо... І ми глюки для кожного з нас, просто сни. А що ж тоді робиться коли ми вмираємо? Ми прокидаємось?...


Життя - така цікава гра. Правда, не для всіх.
Є ті, хто грає.
Є ті, ким грають.
Є ті, хто спостерігає за грою.
І є ті, хто придумує правила.

Кожна з мілких людинок бажає бути гравцем. Вершителем Чужих Доль. Саме з великої літери. І кожна з людинок усвідомлює, що вона лиш незначна шахматна фігура, і це в кращому випадку. А в гіршому - просто пилинка на гральній дошці.

Ну і яка тут мораль? Всі баби дури, всі мужики сволочі, і щастя в труді.