• Авторизация


Дивна 12-06-2007 21:08 к комментариям - к полной версии - понравилось!


В колонках играет - Era - Impero
Настроение сейчас - дивний

Дивно.

Якщо людина має якусь залежність, особливо незначну залежність, то не завжди хоче від неї відмовитись. Вона чіпляється за неї, і навіть кажучи всім що не хоче її, всеодно не може від неї відмовитись. Мені здається виною тут певна потреба людини в постійному джерелі можливості себе пожаліти. Вона розповідає всім і їй співчувають. А відмовитись від цього тяжко.

Я давно признала себе рабинею окулярів. Але вперто довго відмовлялась від лінз, які зменшують цю залежність, кажучи що мені з ними незручно. Дивна я.

Буду намагатись позбавитись рабства.

 (100x100, 4Kb)
вверх^ к полной версии понравилось! в evernote
Комментарии (5):
Alialanda 12-06-2007-22:36 удалить
^) А я навпаки - взагалі не можу їх носити. Навіть темні, коли сонце в обличчя, не кажучи вже про звичайні. В окулярах ніби створюєш для себе обмежений кругозір-акваріум.. і важче спілкуватись очима, коли їх не видно..
Raag 13-06-2007-18:01 удалить
Згодна, спілкуватись так тяжче. Не видно виразу очей. Але це моя мрія. До того я не могла їх носити бо не бачила. А тепер можу) Але невідомо чи буду)
Nad_Gamgee 20-06-2007-17:58 удалить
Я от теж від окулярів на користь лінз не хочу відмовлятись... просто не хочу.
Raag 21-06-2007-19:26 удалить
А чому? Впринципі зручно, хоч і привикається довго. Єдиний мінус - з окулярів на лінзи можна перейти спокійно, але з лінз на окуляри дуже важко.
Nad_Gamgee 21-06-2007-21:43 удалить
Raag, не знаю. Люблю себе в окулярах, як не дивно ;)


Комментарии (5): вверх^

Вы сейчас не можете прокомментировать это сообщение.

Дневник Дивна | Raag - Щоденник дивної дівчинки | Лента друзей Raag / Полная версия Добавить в друзья Страницы: раньше»