Передостанній день на кораблі. Точніше ніч. Найвища палуба. Я піднімаю очі в небо. А там... Сотні, тисячі зірок. Маленькі крапельки світла, маленькі перлини. Такі далекі, такі чарівні.

Передостанній день на кораблі. Тобто, ніч. Sometimes на палубі ходить хтось із команди. А я дивлюся в небо. Все небо у зорях, які складаються у дивні картини - сузір'я. Колись я хотіла вивчити щось про зорі. Але я знаю лише одне сузір'я. Там його не було.

Я, мабуть, вже ніколи не побачу тих зірок. Інші - так, ті ж - мабуть, ніколи. Це було за екватором. А у Києві розпочинався новий день.