это маленькое сочинение писала в 13-ть лет
Надія та смерть
(В житті ми нічого не можемо знати напевно, крім того що помремо. Але-ж
якою буде смерть????В деяких випадках, це залежить лише від нас, частіше доля
сама вирішує коли, та як нам померти.
Гадаю, нікому-б не хтілось померти в муках та стражданнях... Люди, якщо
уявляють свою смерть, то малюють її в своїй уяві по різному. Знаходяться й такі, які
намагаються зробити кінець свого життя, як їм більше до вподоби...як наприклад хотіла вона…)
Вона набрала гарячу ванну, тихо плачучи, взяла тоненькими, як гілочки пальцями, лезо та занурилася у
воду... тільки хотіла вона доторкнутися холодним предметом до тендітної
руки,як згадала вона про слово, яке в житті кожного з нас має велике
значення, це слово "надія". Кажуть вона помирає останньою. Саме вона, не дала їй
натиснувши на дуже гостре знаряддя для самовбивства, провести їм по світло-блакитним венам.
Як-би нам не хотілося позбавити себе того дорогоцінного життя, яке дається один раз
як-би не знущалося з нас доля...надія є...і помре останньою...
[500x389]