how many poems and notes were burnt? i loved my little town, i had an old three-floor house there with enourmously high ceilings (hotel, built by imprisoned germans right after the world war2), walls with peeled off paint, wide windowsills and perfect sheltrer from the downpour, total decadenсe in a word. but now there is a river, bridges, lots of space and only a fool will try to decide what's better. how many names of the streets do i know?

мiй янгол, не доречнi цi розмови, я i"ду.
готель буде наш, це рiшення зверху, це якесь магiчне передчуття, дуже
логiчне, проте. готель буде наш, мiй янгол, без сумнiвiв.
iмперське виховання, височеннi стелi, широкi вiкна, попiл буття.

у замисловатому звукорядi лязгання залiзних потягiв, я з впертiстю тупоi",
пустоi" iстоти намагаюся знайти себе, чи то треба було б сказати загубити
себе? втекти? кинути все, досягнути неймовiрноi' швидкостi та зникнути? як
напруженi, величезнi зiрки вибухають, змiнюючись на кiпу свiтла, неприкаяного,
безцiльного, але баченого здалеку свiтла. нi, то б було занадто iррацiйно.