Сьогодні стояла в черзі на ФЛГ (флюорографія) за симпатичним молодим чоловіком. Такий серйозний. Розмовляли він навіть жартував. І ось він перший заходить до кабінету. Хвилин через 7 запрошують мене. Заходжу а він виходить з кабінки( хто не знає флюорографію роблять без одягу на верхній частині тіла). Так ось виходить він і дивиться на мене. Я йому посміхаюся, задивляюся на тіло. Зразкове. Мені подобається. Потім поки йому заповнювали картку медсестра веліла мені знімати блузку. Я стою і дивлюся на нього. Він на мене. Чекає. Якби лікар не зайшов до кабінету і не помітив що „хлопця можна відпустити” я б мабуть почала б жалкувати що не одягла гарну білизну. Але все закінчилось надзвичайно банально. Він пішов.
=)
Сегодня стояла в очереди на ФЛГ (флюорография) за симпатичным молодым парнем . Такой серьезный . Разговаривали, он даже шутил. И вот он первый заходит в кабинет. Минут через 7 приглашают меня. Захожу, а он как раз выходит из кабинки(кто не знает флюорографию делают без одежды на верхней части тела). Так вот выходит он и смотрит на меня. Я ему улыбаюсь, засматриваюсь на тело. Образцовое. Мне нравится. Потом пока ему заполняли карточку медсестра велела мне снимать блузку. Я стою и смотрю на него. Он на меня. Ждет. Если бы врач вошедший в кабинет и не заметил что „парня можно отпустить” я бы наверное начала бы сетовать что не одела красивое белье. Но все закончилось чрезвычайно банально. Он ушел.