Так було буде, а головне - є. Завжди ми стверджуємо, що раніше було краще. Земфіра? Земфіра добре, але ж Майк круче..? Майк класик радянського блюзу, але Ролінг Стоунз - це класика... Якими б вони не були шикарними, вони вчились у Мадді Вотерса. Він крутий чувак, спору немає, але класик Джазу Стен Ґетц, чи то Армстронг а? Хєхє)(Bus stop! тут підібрались до одного з витоків). Чайковський. Моцарт, Бах, Бетховен, Вівальді?...

Кожному новому поколінню подобаються артефакти попереднього і далі. Якщо, звичайно, присутній "смак"... Ніхто не ображайтесь. Так що ж? Банальна думка приходить, що на чужому городі завжди трава зеленіша... Ан-н-ні. Це Я Вам, Тобі кажу. Виходить, кожного покоління, все погіршується-погіршується, плюндрується-плюндрується, і маскується прогресом? І кожного разу наші смакові вподобання все стрімкіше падають у всечасовому рейтингу? Цим я, принаймні, можу пояснити, чому мені Металл не подобається. Але думка глибша. А саме:

Макака куди геніальніша Вівальді!..

Запевняю, вся вервечка не мала нас привести саме до цієї фрази... Ця фраза працює на рейтинг. Суть то зовсім не в тому. Суть та є сама, як і в приватному, адекватному для реальних експериментів випадку - див. пост Дитинство http://www.liveinternet.ru/users/toshin/post54323869.

Отакої