Не помню когда и почему это написал но нашел совершенно случайно...Миня нравится...

Якщо життя заїбало - візьми почитай шо небудь, якщо заїбало читать - візьми гарне кіно подивись, якщо немає телевізора, тому що ти не купив плащ на осінь, порахуй баранів, якщо навколо немає баранів - то ти не вмієш читати...
    Бачиш - все в цьому житті поруч... Хочеш приклад? Наприклад тобі 20 років,в тебе є друзі, котрим теж по 20 і котрих власне зараз їбе лише їх життя у північній півкулі набаго більше, ніж твоє у Запоріжжя. У сучасній психології це називається філософією здорового егоїзму!! Блядь, та як егоїзм може бути здоровим?! Це неважливо...
     Але у певні моменти ви якось перетинаєтесь, якісь години добре проводите час, найчастіше напиваєтесь, тому що так легше проводити час, коли ви поруч, розповідаєте про власний біль і досягнення, ділетеся якимись планами на похмільне завтра, короче, поводите себе як друзі. Потім ви допиваєтеся ще більше - посилаєте одне одного, освідчуєтеся у дружбі на віки, робите щось екстравагантне (те, що ви можете зробити лише з цією конкретною людиною у цьому конкретному станіі місці  - щось бьєте, ламаєте, стрибаєте, цілуєтимся - враховуйте, що з іншою людиною ви стрибаєте і цілуєте інше)...
    Потім ви прокидаєтеся вранці...Все змінюється, знову зьявляються якісь барьери котрі відчинилися увечорі, за те що ти говорив стає чи то соромно перед собою за те що зважився, чи за те що збрехав, чи то взагалі ніяк не стає - ти просто напився, як справжній митець (я люблю тебе Тарас:))...