В колонках играет - Скрябін "Брудна як ангел"
Настроение сейчас - задумчивое...

Нашла в дневнике друга моего друга...
Поразило.

Дівчина швидко стає схожою на того, кого вона любить.
Та ось ти помічаєш, що місце в її серці періодично зайнято. Ти заходиш у її серце, як додому, і що ти бачиш? Сторонні думки, фрази, слова, сміх... Від цього стає моторошно, але в той же час стає цікавим. Виникає такий собі азарт слідчого на місці злочину.
Одне діло застукати їх, як в дешевому анекдоті, у ліжку - це ревнощі, потім сокира, шкаф, балкон та інша пошлятина. А так звичайно, без прямого привіду спостерігати, як вона змінюється, сама не осознаючи того... Як вона неначе утікає від тебе крапля за краплею. Вона ще не думає про зраду. Тобто вона поки що лише закохана, та це почуття починає назрівати в ній. Потягнувши її за язика - ти розмотуєш клубок відносин, ще одного, іншого життя.
А як охоче жінка розповідає коханому про свою любов, що починається! Ні, вона обов`язково має з тобою цим поділитися! Звісно не прямо, просто "він" буде весь час в неї на вустах. Навчись слухати її! Поки ще вона не усвідомила своєї прихільності, вона пояснить це тобі сама.
І тепер, коли в ній є дещо більше ніж ти, в тебе з`являється можливість поглянути на неї з іншої сторони, як на чужу людину. Неминуче змінюється й твоє відношення до неї, просто навіть у розмові. Звичайно, вона не може не помічати цього. Це не викликає подиву з її сторони ще й тому, що взагалі її цікавість до тебе об`єктивно стає меншою. Точніше, жіноча цікавість завжди одна, вона не може бути до двох водночас (принаймі, у нормальному випадку, без німфоманських паталогій). Та ось ти спотерігаєш, як одна цікавість "заміщує" іншу.
Нарешті вона починає брехати. Ні, поки що не тобі. Вона бреше собі! Це також дуже цікаво спостерігати. Ніколи жінка так не говорить тобі про любов, як напередодні зради. Вона вмовляє себе. Ти найкращий. Ти талановитий. Вона розказує про свою любов до тебе усім та повсюду. Прям так: "я кохаю його, я не можу без нього жити!". Всім навколо. Це також важлива ознака зради!
А ти? Ти починаєш помічати по-новому ці ямочки на обличчі, цю лінію бедра, цю зворушливу посмішку. Все по-новому! І ти закохуєшся по-новому. Тому що вона вже грає не тільки роль дружини, але і коханки. Причому, чим далі, тим більше. Тому що вона все більше "там", а тут її тримає прихільність, звичайний образ життя. Ти користуєшся нею як коханкою, а це завжди особливо солодко - трахати не своє.
Потім одного разу вона тебе питає "а де дякую?". Якщо жінка вимагає "дякую" - це вже зрада. А вона поступово признається собі у всьому. І починає брехати тобі. І в цей час важливо робити вигляд, що ти їй віриш! Так їй важче брехати. Яка насолода спостерігати за її брехнею. Тепер це лише якась-то там дівка, і навіть дивно, що ім`я у неї таке ж, що й тієї - "твоєї".
А потім, коли вже вона переспала з ним і обтяжується тобою, лякаючись за звичайним жіночим консерватизмом зруйнувати старий союз, ти користуєшся нею просто за змістом обставин. Як повією. Чи треба казати - як це збуджує!
А вона не може вирішити тебе кинути, атже ти такий довірливий, і їй стає тебе дуже шкода. А що її чекає "там"? "Там", мабуть, теж все влаштовує, та й не дуже наполягають. Та й проходе час, неминуче романтичний період доходить кінця. Полум`я згасає. В глянцах, десь вона читала, що добрий коханець - це корисно для здоров`я. А тут? Порожнеча... Але вона вже змирилася з ситуацією. Вже просто, без сумління совісті жаліє тебе. А потім й просто зневажає. І їй простивно займатися з тобою сексом! Навіщо вона це робить? Тобі вже все одно. Ти просто отримуєш кайф від того, що можеш насилувати принижену суку, що заплуталася.
Ну а далі нічого не буде...
Потім ти кажеш, що вже давно знайшов іншу. Благаєш її простити тебе. Нарешті дякуєш за все та йдеш. Да... і обов`язково телефонуй до неї, атже вона дійсно вміє кохати, по-справжньому, безкористно. А це така рідкість в наш час.