Був звичайний весняний вечір….вона подивилась вікно, піднявши голову вгору….побачила багато яскравих зірочок, і мимоволі у її голові пролетіла думка….про те, що хочеться побачити уві сні….захотілось, чогось світлого, теплого і приємного! Вона любила коли їй снився…небесний ангел, любила з ним розмовляти……вона вірила, що вони не видимі, і що десь там поміж цих зірочок, вони розкривають свої крила, і завжди оберігають нас. От і цього разу у сні…вона зустріла, свого ангела-охоронця….кожного разу, їй було з ним затишно і  спокійно….Цього разу вона наважилась його спитати….чому таких як ти немає там на землі?У відповідь вона почула:»А ти подивись в очі, людині, яку шалено кохаєш і…. »Не дослухавши до кінця вона прокинулась….від звуку будильникаL….стало страшено, прикро…що, вона не почула відповіді!Ой, але що це….вона побачила, білосніжну пірїнку….піднявши, її…мимоволі посміхнулась!

Пройшов час….вона зустріла Його, і шалено покохала….її очі світились від щастя!Одного дня прокинувшись від сонячного промінчика….вона подивилась в кохані очі…і зрозуміла, що інколи ангели спускаються з небес…….міцно обнявши…тепер вже свого земного ангела….тихенько прошепотіла:»Дякую»)