Швидко минає час....

Ось і знову...не встигли ми оглянутись,як завтра одна з нас стане на рушничок щастя!Здається тільки вчора ми були маленькими дітьми.....тільки вчора безтурботно бігали і сміялись....бились одна з одною, і через 5 хвилин мирились)Потім разом виводили перші літери....сидячи за одною партою,бігали на перші побачення...ділились першими невдачами.....раділи першим своїм досягненням!Зажигали до хлопців на дискотеках.....потрапляли у різні історії...і разом з них виплутувлись)))Як швидко плине час....Ми виросли і кожна з нас стала самостійною....але ми аж ніяк не забули нашої дружби і надіюсь не забудем ніколи!Завтра моя Оксаночка....стане перед вівтарем на рушничок астя....і поєднається долями і серцями...з своїм коханим Славіком!!!В не буде цієї безтурботності....але я безмежно рада, що вона знайшла свою половинку у житті....своє щастя!!!ВІд щирого серця бажаю..їм взаєморозуміння, великого і щирого кохання...яке з кожним роком ставатиме все сильнішим.....!!!Гірко!!!!!!