Важко дихати і важко думати,важко дивитись, бо котяться сльози. Сльози від того, що не знаєш що трапилось,чим заслужила таку поведінку до себе....звідки така раптова жорстокість і ігнор. Ти розриваєшся на частинки.....твоє серце розлітається на сотні кусочків, які вже не збереш ніколи...воно ще більше стискається....коли чує у телефону трубку гудки без відповіді. Ходиш вже який день сама не своя....усіх питаєш чому???....але відповіді не дасть ніхто!......бо ніхто незнає...чому вона вирішила саме так...і чому обрала саме тебе.........чому не оцінила, твоєї дружби......і тепер так жорстоко мовчить. Мовчить так наче тебе не існує.....наче не було тих веселих і сумних моментів у наших життях. Усе просто стерто з памяті і життя!Але я все одно люблю і буду памятати завжди ці моменти і ці спогади назавжди залишаться у моєму розбитому серці!!!!