Думаю...

               ...як швидко охоплює людину це почуття - КОХАННЯ...і як важко нам потім забути його!Як приємно коли це почуття взаємне...і як боляче коли ні!Як буває інколи важко глянути у вічі...і сказати заповітні слова....а головне признатися собі, що ти кохаєш!Чому ми інколи просто боїмось прислухатись до того, що нам каже наше серце......???????

Відчуваю...

                 ...що зараз важко на душі, щемить серденько!Невизначенність...розгубленність...образа....біль!Невизначенність в думках...розгубленність в очах....образа в душі і біль у серці!

Закохуюсь...

                    ....в нього...в його очі і усмішку!Це почуття не описати...в кожного воно інше!В мене воно приємне...але водночас болісне, бо незнаю чи воно взаємне???Хоча бачу, що горить якась іскорка в його очах...але ніяк не можу зрозуміти, чи горить вона для мене і чи переросте вона в полум'я.Побачимо - час все розставить по своїх місцях...але скільки йому потрібно часу, інколи буває просто вже запізно????

Надіюсь...

               .... мені вдасться перетворити ту іскорку в полум'я почуттів - Взаємних почуттів!!!!