Запитання над яким ми постійно задумуємось...але дуже важко знайти на нього правильну відповідь!А особливо коли ми розчаровуємся у тій чи іншій людині...людині якій ми вірили, людині яку рахували своїм ДРУГОМ!

            Я незнаю чому, але останнім часом я все частіше і частіше замислююсь над цим питанням! Зараз у мене стається багато подібних ситуацій....я розчаровуюсь в тих людях яким довіряла....вони скидають з себе маску лицемірства....і не замислюються, як це боляче! Цими вихідними у мене сталася така болюча ситуація...хоча я вже давно підозрювала, що щось не так, але переконувала себе, що все добре, що так і має бути....але я просто обманювала себе, боялась, що мені буде боляче!!!Але ця людина перестала зважати на мої почуття....ми були дуже хорошими друзями, так напевно думала тільки я....до мене вона зверталась, коли їй потрібна була допомога....я допомагала чим могла...але от тільки все налагодилось, вона помирилась з колишньою подругою....і мене "викинули" як стару і не потрібну іграшку!(((Хоча ще інколи звертають на мене увагу....навіть інколи кажуть "привіт"....Я незнаю, що відчуває вона...можливо це для неї звичайна ситуація....але для мене це....це розчарування і біль будуть ще довго у моєму серці!!!Дружба яка трималась так довго....майже зникла за 2 дні!!!

           Дуже боляче!!!!!!!!!!!Боляче згадувати....думати...і взагалі жити...і знати, що ти від цього не застрахований....що так з тобою може зробити людина на яку ти ніколи не подумаєш, людина, якій ти довірила своє життя, свої переживання....яка зайняла важливе місце у твоєму серці....і зробивши так відірвала...шматок серця....і там залишилась рана і пустота!!!