В колонках играет - станция мир - я забил твоё имя
Настроение сейчас - супер

Знову і знову дивуюся собі !!!! ))) якісь пружини в голові заклинило , після недільного лікування в лікарні і наштувало мозок на любов до міста...
ця любов вбила навіть лінь, яка розвилася за період лежання і змусила пройтися від лікарні до дому в неймовірну спеку , а я й пішов...
подорож почалася з парку слави , де довгеннько ,чомусь втиканув на вічний вогонь, який і без того підіймав температуру повітьря на декілька градусів, а всетаки гарний , подумав та почалапав маленькими вуличками. нагрітий асфальти грів п'ята і безтого теплі. моєму зору постала велика недолуга споруда водонапірноїбашти, висока і незграбна, як дівчинка з прискориним гормональним розвитком, вперше захотілося вилісти туди і подивитися на місто, саме звідти, навіть пропала панічна фобія висоти, але всетаки не поліз бо треба йти далі.
подорозі найшов яблуню і почав стрибати , як прешелепкуватий , щоб зірвати яблучка. йдучи вже з яблучом і з всілякими ідеями в голові ,які народжувалися і туже загиналися від спеки. я навіть зрадів військовій частині номер 5 , точніше не їй, а забору і молодим воронам на ньому , що радісно спілкувалися між собою... остані кроки до своєї оселі ніпрошо не міг думати крім їжі. ну от я дома)))))
я це люблю ...)))!!!)))

[700x525]