В колонках играет - On Thorns I Lay - Sick Screams
Настроение сейчас - pleased

Наша річка сильно розлилась… Гарно… Сходи, що раніше вели з парку вниз, до річки, зараз входять прямо в воду. Мала нагоду посидіти там протягом кількох годин, подумати, відпочити душею, поспостерігати за заходом сонця, приходом темряви. Дивно як природа заспокійливо діє на мене. Там така гармонія… Захід сонця, що переливається від рожевувато-персикового до темно бордового, темно-сині тіні, що спускаються на простір навколо, огортаючи верхівки дерев, щебіт птахів, тихий шепіт води… кайф…
Думала про те, що мене так тримає в лещатах увесь час. Спитали б мене чи щаслива я… так, відповіла б без сумніву, та чогось в цьому житті дуже не вистачає… зрозуміти б чого. Шукаю увесь час, та марно… Може колись усвідомлю це…
А зараз, поки… насолоджуюсь своєю гарячою кавою і слухаю музику, відпочиваю. Господи, мене на пів літа помістили в маленькому місті, яке я в принципі люблю, та яке повне людей, абсолютно далеких, абсолютно жалюгідних, мерзенних мені. Без перебільшень, якими правлять гроші і бажання бути популярним… Хіба ця популярність надасть душевного спокою? З нетерпінням чекаю осені і повернення в Луцьк, хочеться втети звідси подалі…