[444x600]
Настроение сейчас - просто добре

Пальці ковзають холодним мокрим металом - тримаюсь міцно за перила мосту, перехиляюсь і дивлюсь униз, на воду. На те, як вона повільно кудись тече, підточуючи берег, несучи на своїх хвилях поодинокі гілки. Здається, за нею відпливає кудись далеко і моя тривога. Не даю ради волоссю, яке розвівається вітром у різні боки, падає на очі, закриваючи собою краєвид.
Здається, наскрізь пронизує холодом. У вухах грають Радіохеди...
Віддалялась дівчинка від реальності, віддалялась від людей.
Тут і зараз на цьому мості.
Я стояла там більше години аби просто забутись, аби трохи відпустило.
Зараз найбільше мене надихає і тримає в руках перебування на самоті.
Саме тут, у цьому місці, у цьому місті... де я почуваюсь захищеною і, як ніколи, гармонійною.

Зараз же у мене є темна кімната з яскравим світлом від монітору, одна пісня на повторі і ще півтори години повноправного усамітнення. Що можна ще бажати наразі?