В колонках играет - тишина...
Настроение сейчас - напуганное...у меня ручьки трусяться

прошу прощения за то что написано на украинском....первый раз за собой конспектировала ....лень было переводить....кто прочитает ,поймет-ужаснется....

....ми спочатку їхали в машині...я ..друг Айс....і подруга Таня....потім під'їхали під якусь будівлю...стру але там було чутно дитячий сміх....і зверху напис школ...а далі обламано...я була здивована....ми якогось біса зайшли у середину...то була стандартна школа....з 4ма поверхами.....їдалнею...спорт та актовим залами....Все то було подряпане пошарпане....підлога була в дірках....
Ми пройшлися по холу...зайшли на 4 поверх....побачели маленьку дівчинку ....одну на всю будівлю....звичайна собі дівчинка....шапочка...курточка...рукзачок....тіки шось у неї було з обличчам чи то перекошене чи то заплакане.......вона якось не вміло нам посміхнлась...і як умога швидше побігла вниз по сходам......тоді ми ще не розуміли чому
.....стояли у холі 4ого поверху...з одного боку з кабінети....з іншого двері....а далі безліч рцізних кабінетів,туди ми й направились(я від себе не чекала такого)...проходячи повз кабінети ми зрозуміли,дьоргаючи ручки..що всі кабінети закриті...і сенсу йти далі нема....(мені в голові крутилося лиш одне питання-що тут робила ця мала)....
Але не переговорюючись ми пішли далі....якогось біса всі мовчали...і так була мертва тиша...шей і ми як дурні втикали в стелю та стіни...
Пройшовши трохи далі...ми побачили відчинені двері кабінету.....хутко ми з радістью(якогось біса ми почали посміхатись)подались до цього кабінету....зайшли всередину...звичайний кабінет...але трохи менш пошарпаний ніж все інше у цій "школі"...
Мене чому почало тіпати...але миттю я заспокоїлась...(що це було мені не відомо)...посидівши за партами....прогулявшись по класу...ми вже збиралися йти....але моя дурна увага звернулась на те що в кабінеті було лиш одне выкно ы те навпроти вчительського стола...ми пройшли в глуб кабынету...побачили підсобку(там зазвичай діти вішкають куртки ,піджаки,кофтини коли жарко в школі чи на вулиці холодно)...але пройшлвшшись до тієї падсобки ми виявили шо там так темто що без ліхтарика не обійтись...пройшовчи з увімкненим мобільним 2 кроки(мобільний за відсутності ліхтарика)ми побачили передд собою двері....ну....ми не думаю чи давай їх дьоргати...думаючи шо то вихід до їншого ,одного ії замкнених кабінетів....
Відкривши двері все було у боудно рожевому димі...мені стало страшно....але Айс наче просто був щасливий тим що сюди порапив потягнув нас за собою...
Зайшовши ми відчули що йдемо не по асфальту і навіть не по плитці а поо просідаючий під нами трясовині...зелена...мокра...коротше кажучи гидко було...але ми поперлися далі...ми ббачели тільки рожевий туман...гидоту під ногами і 3 ддерева...розкурочених корявих....та велетеньських...ми хвилин 5 стояли і про шось говорили та сперечались(ось про що не пам'ятаю...я здаеться і коли спала не розуміла навіть мови на якій ми говоримо)....
Розмова наша закнчилась моїми словами "раз так то мішли подивимось далі"...після цих сліх за нами протупотііли маленькі нижки....я обернулась мої друзі також...то була та сама дівчинка що поспішала геть з відсіля...вона підійшла до ннас...і тихим шопотом сказала ..."тоббі о восьмій додому....а вам ще доведеться ось це розгрібати"..ткнула вона на дерево що було позаду нашого зору....опісля..вона дуже швидко вибігла з дверей...та я так зрозуміла що і в класі вона довго не затрималась....ми обернулися...
Побачившина ддереві якусь невідому фігню....тільки я підійшковши ближче закричала як могла....там був труп ...який при тому вологому клімати що там був ств просто вонючим гидким "холодцем"....гидота...ми розвернулися хотіли тікати...аале двере все не було....спереляку я кинулась у якомусь лывому напрямі....і мене почала засмктувати трясовина....мені стало дуже страшно(я не уявляю шо зі мною коїлося насправді)...мене не могли витягнути....я була вже по плеччі в трясовині...коли мені подали якусь зламалу з дерева палицю...мене почали витягати...майже витягшнувши земля почала наче розколупуватись верхнуй шар рясовини просто вивернувся...мою сумку давно засмоктало...але коли мене витягли остаточьно і зелся наче дуже мокра вивернулась ....мід тим шаром виявивя ище один в такому ж стані(труп)...
Все....тоді вже ми злякались по справжньому...але на щастя обернувшись ми побачили двері....далі я пам'ятаю тільки те як ми істерично бігли по сходам...і те як сіли до Айса в машину...далі я довго плакала в машині...Таня та Айс наче з каменю були....мони були зовсім без ємоцій...
Ну взагаліто ось все що я пам'ятаю...

[600x450]