Настроение сейчас - Уже прикольное

Идти, или не идти на пару... Уже не пошла... Достало это религиеведение! Лучше попишу чего-нибуль в дневничке... Вспомнила свой первый большой стих, написала я его по-моему в 8 классе, дай Бог памяти его вспомнить:

Навіщо я, куди моя дорога?
Стою на перехресті я сімох доріг.
Є мрія в мене потаемна і висока,
Чи зможу я звернути, куди слід?

Дорога перша каже, що я вчитель,
Що я учитиму дітей, що в мене дар,
Що ніби я справжнісінький мислитель,
І що буде для мене та робота вище всіх.

Дорога друга каже, що я лікар,
Що буду лікувати я людей,
І люди приноситимуть до мене квіти
В подяку за врятованих дітей.

Дорого третя обіцяє мені пісню,
Що буду я співати мов той соловей,
Що видадуть за теє мені срібну нагороду,
Що зветься ніби-то Орфей.

----------------------(не помню дальше, потом допишу)


А сьома, сьома мені каже,
Що мрія здійсниться моя,
Моя чудова, світла мрія,
І що коли зійде зоря,
Бажання про здійснення мрії загадаю...
Що за бажання?
Змовчу я...