Щось не воно. то не моэ.. може і так, але не це саме...
Вийшов, ті мене почула.. потім я тебе)
далі довгі розмови за кальяном про те, що потрібно а що - ні.. нас побільшало. впродовж всього гоміну одно вухо ловило завивання алала, інше - щось з їхнього айподу. гомін надойів. Йопт, це вже другий Замбік!!! вирішив - мені досить. вже притуляюся до повітря рукою і дивлюся як пролітають зустрічні вогні. грає щось наше). я близько. Розмову з цибулею(точніше довгі монологи) я вірішив не затягувати як побачив, що з твоєї сторони піднимається щось червоне, а чорне над головою вже засіріло. маю надію, що те червоне і гаряче, яке тільки наближаеться до мене принесе разом із собою и тебе. хочу побачити вас обох. хоча.. для мене воно стало вже й не таке важливе. швидче